Забути не можна,
повернути неможливо

*******
Ваш вічний сон – наш вічний сум

*******
Біль серце стискає, гірко плаче душа.
більшого горя немає, як втрата,
рідненька, твого життя

*******
Пом'яни  мене, Господи, коли прийдеш
у царствії твоїм

*******
Пішов з життя ти дуже рано,
ніхто не зміг тебе спасти
глибока в серці нашім рана
доки ми живі – з нами ти

*******
Життя прожито. але як достойно...
ти, як завжди, крокуючи вперед,
пішов у вічність гордою ходою,
пізнавши істини прихований секрет

*******
Такого рідного, святого,
Такого доброго, як ти,
Такого щирого, простого
Вже нам ні коли не знайти

*******
Рідний наш , і вдень і вночі
Болить душа і плачуть очі
Сльози течуть не висихають,
А думи душу розривають

*******
Життя , тобі наш любий сину й брате
Подарувало дуже мало літ,
А замість щастя, радості надії,
Дало в дарунок цей граніт

*******
Товаришами все забудеться
І сум і горе - все пройде,
А серце матері розбите
Ніде спокою не знайде

*******
Болить душа сльози ллються
І горю нашому нема кінця
В життя Вас більше не вернуть
Бо сил таких, на жаль, нема

*******
Вода твої очі закрила
Зберегти тебе ми не змогли
Спи сном спокійним, наш сину милий
Ти нас за все, за все прости

*******
Схиляють голови сумні.
Всі ваші діти, чоловік, онуки
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки

*******
Спи спокійно наша люба,
Взята волею судьби
Хай наш сум, безмірна туга
Не тривожать твої сни

*******
В той день, коли весна буяла,
А серце так хотіло жити,
Тебе, наш дорогенький, не стало
І ми не в силах щось змінить

*******
Було так добре і радісно нам жити
Коли б Ви мамо разом з нами
Ніхто в житті не зможе замінити
 Хорошої та люблячої мами

*******
Була для нас неначе пташка
Мов щебетливий соловей
Без тебе нам і сумно й важко
А серце плаче ніч і день

*******
Чекаєм, синку, ми тебе щодня
Що прийдеш ти до рідного порогу
Та не приходиш, бо сира земля
Закрила назавжди тобі дорогу

*******
Ти нас покинув дуже рано
В житті немає вороття
І кров з невидимої рани
Буде текти усе життя

*******
Ти був для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей,
Без тебе нам і сумной тяжко
І серце плаче ніч і день

*******
Свята Марія, мати Божа,
молись за нас, грішних,
нині і в годину смерті нашої
амінь

*******
Тихо гілки не шуміть 
дитя моє не будіть
хто відповість нам для чого
землю покинула ти
молімо господа бога
душу твою берегти

*******
В скорботі голови схиляємо,
сумуємо, любим, пам`ятаємо
від дітей та онуків

*******
Душа моя плаче, душа моя рветься,
та сльози не ринуть потоком буйним.
мені до очей не доходять сльози,
бо сушить їх туга, вогнем запальним

*******
Не плач, мамо, не журися,
бо вже твій син оженився.
знайшов собі панночку
в тихім полі земляночку

*******
Хай ангел Господній
хранить твою душу,
хай царство небесне
Господь тобі дасть

*******
Пішов від нас ти дуже рано
 Ніхто не зміг тебе спасти
Яка глибока  в  серці  рана
Поки живі ми - з нами ти

*******
Не стримати сліз нам ніколи,
Бо важко повірити в те,
Що ти не прийдеш вже додому.
Твій дім тепер - небо святе...

*******
Блаженні чисті серцем, яко тії Бога уздрять

 *******
Ваш вічний спокій — наш вічний смуток
 
*******
Зупинися, перехожий.
 Не топчи мій прах, бачиш ти,
 що я вже вдома, а ти ще в гостях

*******
У могилі під хрестом
 спить матуся вічним сном.
 Тихо, гілко, не шуми,
 нашу маму не буди

*******
Життя — єдина мить,
для смерті — вічність ціла…

*******
Прости за те, що не зуміли
тебе від смерті зберегти,
 за те, що всі осиротіли,
 за все, за все ти нас прости

*******
А життя все летить, забирає літа;
ти у серці лишивсь, мов зоря золота

*******
Вічна пам’ять і важкий біль втрати
назавжди залишаться в наших серцях

*******
Була для нас ти наче пташка
мов щебетливий соловей,
 без тебе сумно нам і важко
 і серце плаче кожен день

*******
Хай сонце з високого неба
зігріє могилу твою,
 а вітер тихенько шепоче
 про долю нещасну твою

*******
Немає горя більшого на світі
коли від нас навік відходять діти

*******
Чому передчасно закрилися очі
чому біль і туга замовкли в устах,
 і в росяні ранки, і в зоряні ночі
 ми спогад про вас сховаєм в серцях

*******
Біль серце стискає,
гірко плаче душа, важчого горя немає
як втрата твого життя

*******
Пішла ти донечко від нас
В самому розквіті життя,
 і в нашій пам’яті навіки
 тобі не буде забуття

*******
Де взяти стільки слів
щоб висловити тугу,
 де взяти стільки сліз
 щоб виплакати горе

*******
вогонь життя неждано згас,
печаль і смуток серце ранять,
 низький уклін тобі від нас
 і вічна пам'ять…

*******
Не вимовить горя, не виплакать сліз,
ти радість навічно із дому уніс

*******
Назавжди ти пішов з життя,
туди, звідкіль немає вороття.
Тужливі дзвони линуть звідусіль,
стискає серце невимовний біль

*******
Ми прийдемо сюди,
покладемо тут квіти,
дуже важко, рідненька,
нам без тебе прoжити
 
*******
Скорботу серця сльозами не пролити,
сирій могилі горя не зрозуміти
 
*******
Не висохнуть сльози жалю,
вітри не розвіють печалі
 
*******
В серці ти завжди живеш,
 бо для нас ти найдорожчий в світі.
 
*******
Неждано і рано пішла ти з життя,
залишила біль ти у наших серцях
 
*******
Такої милої, святої,
 такої доброї, як ти, такої щедрої,
 простої нам вже ніколи не знайти
 
*******
В той день навкруг життя буяло,
а серце так хотіло жити,
тебе в нас, дорогесенька не стало
і ми не в силах щось зробити…
 
*******
Не стерти нам біль гіркими сльозами.
Пішов ти від нас, але вічно ти з нами
 
*******
Як рано погасло життя,
як скоро закрилися очі.
З тобою всі наші чуття.
Сумуєм щодня і щоночі

*******